Форум екоіндустріальних парків України -

Що таке екоіндустріальний парк і як отримати відповідний статус?

Відповідно до матеріалів Форуму екоіндустріальних парків України, що відбувся 10 квітня, ми отримали найактуальнішу інформацію щодо переходу до зеленої економіки та безвідходного виробництва.

Процедура отримання статусу екоіндустріального парку може на перший погляд викликати багато запитань і навіть певний супротив. Проте давайте розглянемо це разом: які можливості відкриває такий статус для підприємців, інвесторів та держави?

Почнемо з нормативно-правової бази та трохи історичного контексту, щоб краще зрозуміти суть цього процесу.

На сьогодні існує 64 вимоги, які потрібно враховувати для отримання статусу «еко». Але чи всі вони є обов’язковими на початковому етапі? Чи можна розпочати цей шлях поступово, з часом додаючи необхідні елементи, щоб сформувати повноцінний екоіндустріальний парк?

Для цього варто ознайомитися з трьома основними рамковими документами, які містять ключову інформацію та допоможуть краще зрозуміти суть переходу до екологічно відповідального виробництва.

1. Закон України «Про індустріальні парки» (зі змінами)

Цей документ визначає загальні принципи створення, функціонування та державної підтримки індустріальних парків. У 2023 році було внесено зміни, що дозволяють створювати екоіндустріальні парки — з фокусом на циркулярну економіку, збереження ресурсів і мінімізацію негативного впливу на довкілля.

🔹 Основні положення:

Можливість державного фінансування заходів з енергоефективності та утилізації відходів
Вимоги до екологічного плану парку
Пріоритетність для інвесторів з “зеленими” технологіями

2. Методичні рекомендації щодо створення екоіндустріальних парків (UNIDO, Міненерго)

Цей документ — практичний посібник, створений на основі міжнародного досвіду. Рекомендації розроблено за підтримки Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO):

1 Міжнародні рамкові положення про екоіндустріальні парки Untitled

2 Результати та висновки, повʼязані з реалізацією пілотних проєктів екоіндустріальних парків (ЕІП) під керівництвом ЮНІДО в період з 2012 по 2018 рік у рамках Глобальної програми РЕЧВ, що фінансувалася урядом Швейцарії: geipp-ukraine.org/wp-content/uploads/2021/08/EIP-Dosiahnennia-ta-kliuchovi-vysnovky-hlobalnoi-prohramy-REChV-2012-2018.pdf

3 Довідник із впровадження принципів екоіндустріальних парків.: Untitled

🔹 Що містить:

64 критерії для екоіндустріального парку
Класифікація парків за рівнем зрілості (базовий, розвинений, інтегрований)
Покроковий алгоритм трансформації звичайного парку в еко

3. Постанова КМУ №384 від 19 квітня 2023 року

Цей нормативний акт деталізує порядок отримання статусу екоіндустріального парку, зокрема процедуру подачі заявки, вимоги до документації та процес розгляду.

🔹 У документі вказано:

Хто може подаватися на отримання статусу
Які документи обов’язкові
Як оцінюється відповідність критеріям

Це вже початок проєкту: якщо є мотивація — має бути й дозвіл. Що ж говорить законодавство з цього приводу?

Компонент І: Впровадження політики • Підтримка національних інституцій у розробленні політики екоіндустріальних парків (ЕІП).

Компонент ІІ: Співпраця з індустріальними парками • Сприяння індустріальним паркам у підвищенні їх відповідності міжнародним рамковим вимогам UNIDO та переходу до моделі екоіндустріального парку. Це передбачає проведення технічних оцінок, тренінгів для персоналу керуючих компаній та заходів з підвищення обізнаності.

Законодавча база: • Проєкт Закону про індустріальні парки: запропоновано офіційне визначення та критерії для ЕІП. Законопроєкт пройшов перше слухання у Верховній Раді України. • Ініційовано розробку Національного стандарту України для ЕІП відповідно до міжнародних рамкових положень.

Концепція ЕІП включена до таких стратегічних документів: • Національна економічна стратегія до 2030 року
• Стратегія розвитку індустріальних парків на 2023–2030 роки
• План дій “Ukraine Facility”
• Національний план з енергетики та клімату до 2030 року
• Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації МСП до 2027 року

За технічної підтримки проєкту створено: • Міжвідомчу робочу групу з питань розробки політики ЕІП, яка функціонує як Національний комітет з питань індустріальних парків
• Асоціацію екоіндустріальних парків України (АЕІПУ)

Позитивний досвід переходу від індустріальних парків до екоіндустріальних: пілотні проєкти UNIDO в Україні

Представник Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) поділився успішним досвідом трансформації традиційних індустріальних парків в Україні в екоіндустріальні. У межах проєкту «Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні» (GEIPP Ukraine) було відібрано п’ять індустріальних парків для надання технічної підтримки та впровадження принципів сталого розвитку:

Індустріальний парк «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» (БВАК) – м. Біла Церква, Київська область.
Індустріальний парк «Патріот» – м. Суми.
Індустріальний парк «Агромаш» – м. Запоріжжя.
Індустріальний парк «Калуш індастріал ХАБ» – м. Калуш, Івано-Франківська область.
Індустріальний парк «Мольфар» – смт Тересва, Закарпатська область.

Всі індустріальні парки-партнери проєкту починали з базового рівня відповідності міжнародним вимогам — лише близько 18%.
Проте завдяки технічній підтримці, навчальним заходам та експертним оцінкам, проведеним у рамках проєкту GEIPP Ukraine за участі UNIDO, ці парки продемонстрували суттєвий прогрес.

Сьогодні рівень їх відповідності міжнародним рамковим положенням для екоіндустріальних парків зростає до 50–60%.

Це свідчить про реальну ефективність впровадження принципів сталого розвитку та є прикладом успішної трансформації національної промислової інфраструктури в екологічно відповідальні моделі управління.

Пройдіть безкоштовний онлайн-курс з оцінки індустріального парку!

За посиланням нижче або за допомогою QR-коду ви можете отримати доступ до безкоштовного навчального курсу. Він охоплює такі ключові теми:

Управління індустріальними парками
Оцінка використання ресурсів
Переход до моделі екоіндустріального парку

Цей курс розроблений з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій UNIDO та стане у пригоді як для представників керуючих компаній, так і для місцевих органів влади, інвесторів та інших зацікавлених сторін.

https://hub.unido.org/training-modules-eco-Industrial-parks

Тепер перейдемо до наступного блоку: чи є у нас проблеми та які шляхи їх подолання?

Давайте розглянемо все по порядку.

Що таке екоіндустріальний парк (ЕІП)?

Екоіндустріальний парк — це організоване промислове середовище, в якому підприємства працюють у співпраці між собою та з місцевими громадами для підвищення економічної, екологічної та соціальної ефективності.

Головні ознаки ЕІП:

Раціональне використання ресурсів — енергії, води, сировини.
Мінімізація відходів та їх повторне використання між підприємствами.
Зменшення негативного впливу на довкілля.
Взаємодія між бізнесом, державою та громадськістю.

Це не просто індустріальний кластер, а інноваційна платформа сталого розвитку, яка базується на принципах “зеленої економіки” та кругової моделі виробництва. Це індустріальний парк, який функціонує за принципами сталого розвитку, ефективного використання ресурсів, з урахуванням екологічних і соціальних стандартів.

У чому полягає проблема?

На сьогодні держава ще не до кінця сформувала нормативну базу та чіткі правила функціонування екоіндустріальних парків. Також відчувається недостатнє розуміння з боку державних органів щодо потреб таких парків, інвесторів і бізнесу, які в них працюють.

Застосування екоіндустріальних парків та стимулювання розвитку цього екологічного напряму. Одним із ключових завдань є створення умов для розвитку екоіндустріальних парків шляхом надання пільг, державних стимулів та інвестиційної підтримки. Йдеться про податкові, митні, адміністративні пільги, а також доступ до екологічних програм підтримки.

Проте, перш ніж впроваджувати такі механізми, нам необхідно чітко визначити, який результат ми хочемо досягти.

Це може бути:

зменшення шкідливих викидів,
підвищення енергоефективності,
збільшення «зелених» робочих місць,
або інші конкретні екологічні та економічні цілі.

Вже на основі цих цілей слід формувати державну політику, тісно співпрацюючи з експертами у сфері екології, економіки та промисловості. Такий підхід забезпечить ефективність і сталість запроваджених рішень.

Звичайно, регуляторна політика, податкові пільги та інші державні стимули — не єдине, що потрібно екоіндустріальному парку для ефективної роботи. Існують інші ключові чинники, які не менш важливі для досягнення успіху.

Якщо говорити загалом, основні фактори успіху екоіндустріального парку — це:

Наявність чіткої ідеї та концепції розвитку ЕІП — стратегічне бачення та план впровадження;
Підготовка кадрів — кваліфікований персонал, який розуміє принципи екологічного управління;
Відкритість та прозорість діяльності — довіра з боку інвесторів, громади й органів влади;
Готовність місцевої громади до співпраці та участі в розвитку парку.

Про це підкреслила Олена Подольська, керівник напряму міжнародного розвитку та ESG ТОВ «Альтерра Груп».

Говоримо про фінансування!

Звичайно, виникає логічне питання — як реалізувати все це в українських реаліях?

1. Олексій Савін, директор департаменту сталого банкінгу АБ «УКРГАЗБАНК», пояснив, як можна реалізувати продукцію екоіндустріальних парків і де шукати фінансування.

Основною думкою його виступу стала ідея просування екологічної продукції на зовнішні ринки. За його словами, УКРГАЗБАНК не лише пропонує консультації, але й кредитує програми з енергоефективності, модернізації виробництва та розвитку сталих рішень.

2. Важливо пам’ятати й про наших міжнародних донорів у питанні фінансування екоіндустріальних парків.

Наш партнер і представниця Швейцарії в рамках ініціативи UNIDO — пані Анна Вільде — поділилася цінним досвідом і важливими аспектами планування таких проєктів.

Основні тези її виступу:

Передача досвіду Швейцарії та їхніх напрацювань у сфері екологічного виробництва.
Україна потребує довгострокового планування у сфері розвитку екоіндустріальних парків та відповідної інфраструктури.

«Швейцарія готова допомагати Україні не лише знаннями, а й іншими ресурсами — щоправда, усе з часом», — зазначила пані Анна.

3. Ще одним ефективним ресурсом для пошуку фінансування є Європейська Бізнес Асоціація, представником якої на заході виступила Вікторія Бурейна.

На сторінці Асоціації ви можете знайти актуальні анонси найближчих подій. Організація регулярно проводить зустрічі з бізнесом та інвесторами, створюючи простір для нетворкінгу, обміну досвідом та налагодження партнерств.

Важливо зазначити, що саме на таких зустрічах представники малого та середнього бізнесу (МСП) можуть знайти потенційне фінансування для своїх проєктів.

4. Ігор Нікітін, президент Асоціації еко-індустріальних парків України, презентував проєкт програми для громад, спрямованої на розвиток еко-індустріальних парків як рушія економічного та сталого розвитку. Асоціація планує офіційно представити цей проєкт 22 квітня, і ви маєте можливість долучитися до ініціативи та отримати консультаційну підтримку.

Детальніше про діяльність Асоціації можна дізнатися на офіційному сайті: eipu.org.

Окрім представників малого та середнього бізнесу (МСП), ми також маємо потужну підтримку з боку великих інвесторів. І про них не варто забувати.

Global Business for Ukraine (gb4u.org) — давній партнер української економіки, активно закликає до інвестування в Україну. Йдеться не лише про підтримку у важкий час, а й про реальні можливості для отримання прибутку.

Організація просуває ідею: інвестувати в Україну — означає не лише допомагати, а й створювати цінність. Це сприяє розвитку внутрішнього ринку, підтримує локальні ініціативи та формує імідж України як перспективного інвестиційного майданчика у Європі.

Платформа також активно комунікує з міжнародними корпораціями, надає аналітику, організовує форуми, створює можливості для співпраці між українськими проєктами та глобальними гравцями.

Важливим державним кроком, що може стати справжнім поштовхом для залучення інвестицій, є ухвалення закону про систему страхування воєнних ризиків.

Цей закон стане запорукою безпеки для іноземних та українських інвесторів, відкривши нові можливості для реалізації масштабних проєктів навіть в умовах воєнних викликів. Його впровадження сприятиме формуванню стабільного інвестиційного клімату, зменшенню фінансових ризиків та активізації участі міжнародних партнерів у відновленні та розвитку України.

Андрій Варфоломієв, голова правління Центру ресурсоефективності та чистого виробництва, анонсував стандарти, над якими наразі працює команда, та запропонував ідею переходу від індустріального парку до екоіндустріального. Основна мета цього переходу — створення можливості виходу на міжнародні ринки.

Але виникає логічне запитання: який сенс переходити від індустріальних до екоіндустріальних парків? Чи йдеться лише про екологічні амбіції громади? Насправді це про більше — про розвиток, про вихід на новий рівень, про можливість легше й швидше експортувати продукцію, яка відповідатиме екологічним стандартам. А отже — про створення доданої вартості в усьому виробничому ланцюгу.

Міжнародні рамкові положення про екоіндустріальні парки (ЕІП), розроблені ЮНІДО, Світовим банком та GIZ, пройшли другу редакцію. Ці положення визначають критерії сталості, управління та екологічної ефективності для індустріальних парків, що прагнуть отримати статус екоіндустріальних.

Важливим аспектом переходу індустріальних парків до формату ЕКО є саме критерії — про них і поговоримо.

Міжнародні рамкові положення про екоіндустріальні парки,
Закон України “Про індустріальні парки”,
Закон України “Про стандартизацію”,
Указ Президента України “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” —
ці документи стали основою для розробки національного стандарту щодо екоіндустріальних парків.

Розробка ДСТУ була відкритою: усі охочі мали змогу долучитися до роботи над документом. Протягом року тривали обговорення другої редакції, які завершилися 7-го числа. Обидві редакції — перша і друга — були двічі презентовані та обговорені у фаховому середовищі.

Після доопрацювання, документ готують до подання для офіційного затвердження. У процесі розробки активно враховувалися міжнародні рамкові підходи, а також було внесено низку уточнень відповідно до українського контексту.

“У результаті процедури стандартизації створено чіткі критерії та методи оцінювання для екоіндустріальних парків в Україні” – зазначила Світлана Берзіна.

За наявності сильної команди та часу, зазвичай протягом одного-двох років можна розпочати перехід до екоіндустріального парку. А для економії ресурсів варто звернутися до позитивних практик та напрацювань будівельних компаній.

Олена Подольська, керівниця напряму міжнародного розвитку та ESG ТОВ «Альтерра Груп», поділилася досвідом реалізації проєкту індустріального парку «Формація.Львів». За її словами, будівництво індустріального парку — це найскладніший рівень девелопменту в нерухомості. Компанія, маючи досвід у зведенні логістичних центрів, вперше зіткнулася з таким масштабом завдань, коли до них звернулася Львівська військова адміністрація з пропозицією реалізувати цей проєкт.

«Ми вивчили міжнародний досвід — як будують індустріальні парки в США, Мексиці та інших країнах, систематизували його, додали власні знання і зрозуміли: збудувати індустріальний парк — це справді складне завдання», — зазначила Подольська.

Наступним логічним кроком, за її словами, є трансформація індустріального парку в екоіндустріальний. Це відповідає принципам ESG (Environmental, Social, Governance) та моделі Quadruple Helix, яка об’єднує бізнес, державу, суспільство та освіту. Компанія активно співпрацює з Львівською політехнікою та іншими навчальними закладами для підготовки кадрів, а також залучає виробників, орієнтованих на сталий розвиток та вихід на міжнародні ринки.

«Ми створюємо для них офлайн-простір, де вони можуть кластеризуватися, отримувати синергію від того, що знаходяться разом», — додала Подольська.

Заключення

На нещодавньому форумі в Києві, організованому в межах проєкту GEIPP-II, обговорювалися питання державної політики, інвестицій та готовності бізнесу до впровадження принципів ЕІП. Захід засвідчив зростаючий інтерес українських підприємств до екологічної трансформації, хоча повна готовність бізнесу до таких змін ще формується.

Згідно зі Стратегією розвитку індустріальних парків на період до 2031 року, затвердженою Кабінетом Міністрів України, передбачено сприяння переходу індустріальних парків до моделі екоіндустріального парку. Це включає впровадження інноваційного, ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва, а також промислового симбіозу.

Таким чином, перехід до екоіндустріальних парків є стратегічним напрямом для України, що відкриває нові можливості для сталого розвитку та інтеграції у міжнародні ринки. Реєстр індустріальних парків в Україні налічує близько 100 об’єктів, з яких лише 20 мають хоча б один працюючий завод. Позитивним прикладом є Біла Церква, яка першою в країні розробила місцеву програму стимулювання розвитку індустріальних парків. Це важливий крок, що демонструє, як місцева ініціатива може стати основою для сталого економічного зростання та приваблення інвесторів.

Такі приклади, разом із державними інструментами підтримки — фінансовими, регуляторними та освітніми — можуть стати ключем до трансформації як традиційних, так і колишніх виробничих зон в екоіндустріальні парки нового покоління.Також на завершення форуму було розглянуто ключові складові успішного екоіндустріального парку.

Вони умовно поділяються на чотири основні компоненти:

1. Освіта та підготовлені кадри — формування компетентної робочої сили, здатної працювати за стандартами сталого виробництва.
2. Виробництво — особливо малі та середні підприємства, які зацікавлені в інтеграції в екоіндустріальний парк і готові працювати за принципами екологічної відповідальності.
3. Держава — як рушійна сила, що створює сприятливі умови, політичні та економічні стимули для розвитку екоіндустріальних парків.
4. Суспільство — активні громади, відкриті до інновацій та готові підтримувати сталий розвиток на місцевому рівні.

Ці складові мають взаємодіяти між собою, утворюючи екосистему, в якій екоіндустріальні парки можуть успішно функціонувати та розвиватися.

З питаннями та пропозиціями звертайтесь через Viber +38 098 579 32 39, +38 093 43 79 613 або за адресою: оф.401,1, майдан С.П.Корольова, м. Житомир, 10003, Україна.

Більше можна про нас читайте тут

Більше інформації про гранти та можливості читайте тут.