Щодо участі у тендерах нерезидентів України

814
Щодо участі у тендерах нерезидентів України

Іноземний постачальник поступово, але заходить на тендери України, до прикладу в ProZorro. Цьому сприяє доступність інформації про закупівлі в онлайн-режимі та можливість дистанційної участі. Досвід перемог в ProZorro вже мають нерезиденти з понад 30 країн світу.

За час функціонування системи нерезиденти уклали договорів на понад 11.5 млрд грн. Лідером за сумою контрактів нерезидентів є Китай ― загальна сума договорів становить 7,7 млрд гривень. За ним слідує Німеччина, нерезиденти якої уклали договорів на понад 1 млрд гривень. Далі ― Італія з сумою договорів у 684 млн грн, США ― 386 млн гривень, Литви ― 377,8 млн грн.

Найпоширенішими галузями-учасниками системи стали сфери: нафтогазової промисловості, будівельних робіт та поточного ремонту, промислової техніки, лабораторного та високоточного обладнання.

На сьогоднішній день в системі вже 76 країн світу.

А відповідний нормативний документ, що регулює дані відносини є Закон України “Про публічні закупівлі”, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

ОТЖЕ ДАВАЙТЕ РОЗГЛЯНЕМО РЕГУЛЯТОРНУ ЧАСТИНУ ДАНОГО ПИТАННЯ:

ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ УЧАСНИКАМИ-НЕРЕЗИДЕНТАМИ

Почнемо з того, що відповідно до статті 3, 12, 22 Закону України “Про державні закупівлі” (далі – Закону) забороняє дискримінацію учасників та зобов’язує замовників забезпечити вітчизняним та іноземним учасникам рівні умови участі у процедурах українських закупівель.

Відповідно до частини першої статті 5 Закон вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах

Увага! Разом з цим документи, складання (подання) яких передбачено та урегульовано законодавством України, можуть не передбачатись законодавством країн, де зареєстровані іноземні учасники.

Таким чином, оскільки вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, замовникам доцільно конкретизувати вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій іноземними учасниками або надання відповідної інформації, у разі якщо такі документи не передбачені законодавством країни, де зареєстровані такі учасники.

Разом з тим, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника.

ХТО МОЖЕ ПОДАВАТИ:

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАВАТИ:

Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону встановлено, що тендерна документація -  документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.

Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.

Увага! Документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавсвом для учасників, у складі тендерної пропозиції не можу бути підставою для її відхилення замовником.

 При цьому, у разі якщо тендерна документація замовника не містить конкретизації, будь-яка фізична або юридична особа може звернутись до замовника за роз’ясненнями змісту тендерної документації та/або зі зверненням щодо внесення змін згідно статті 23 Закону, або оскаржити положення такої тендерної документації у строки та порядку, передбаченому статтею 18 Закону.

НАДАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВИГЛЯДІ БАНКІВСЬКИХ ГАРАНТІЙ

Відповідно до статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

При цьому забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Так, Мінекономрозвитку листом від 16.11.2017 № 3304-06/41830-03 звернулось до Національного банку України за роз’ясненням щодо можливості та механізму надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії учасниками торгів - нерезидентами.

У свою чергу, Національний банк України листом від 18.12.2017 № 57-0007/84845 (копія додається) повідомив, що надання гарантій за тендерними пропозиціями учасникам публічних закупівель, які є нерезидентами у більшості випадків здійснюватимуть саме банки-нерезиденти (лише сплата коштів може бути здійснена банком-резидентом у разі наявності контргарантії). Національний банк України не встановлює вимог до порядку роботи банків-нерезидентів, в т.ч. і за операціями за гарантіями.

Водночас, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах встановлює вимоги саме до банків-резидентів (розділ ІІ та розділ ІІІ Положення) щодо здійснення ними операцій за наданими та отриманими гарантіями.

З огляду на викладене та виходячи зі змісту статей 22 і 24 Закону, якщо забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, розмір, вид та умови надання такого забезпечення встановлюються замовником самостійно у тендерній документації та зазначаються у оголошенні про проведення торгів.

ОПЛАТИ ЗА ПОДАННЯ СКАРГ УЧАСНИКАМИ НЕРЕЗИДЕНТАМИ

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону Антимонопольний комітет України є органом оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель визначений в статті 18 Закону.

Плата за подання скарги до органу оскарження зараховується до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів 24061800.

Разом з тим, відповідно до пункту 7.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (зі змінами), надходження платежів до загального фонду державного бюджету в іноземній валюті зараховуються на валютні рахунки, відкриті на ім’я Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) в уповноважених банках.

Відповідно до інформації Державної казначейської служби України, яка у тому числі розміщена на офіційному веб-сайті  Державної казначейської служби України за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua

Додатково надаємо 2 офіційних розяснення (які доступні за посиланням):

  • Відповідь на запит від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №411/2017;
  • Відподіь-роз’яснення, щодо учасників нерезидентів від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №3304-06/1900-06 від 17.01.2018.